30 вересня – День усиновлення

В наш час досить поширеними темпами, в порівнянні з попередніми роками, відбувається усиновлення дітей громадянами України. Якщо ще 10 років тому більшість сиріт та позбавлених батьківського піклування знаходили свої сім’ї за кордоном, то зараз переважає національне усиновлення.

         Щороку до спеціалістів районної служби звертаються від 9 до 13 подружніх пар або одиноких мешканців району з бажанням взяти дитину в сім’ю. І якщо раніше кандидати в усиновлювачі мріяли про дитину віком до 1 року, то на сьогодні вікові обмеження значно розширені.

         Юридичні процедури, які визначенні чинним законодавством, дозволяють значно скоротити термін від початку збору документів до появи дитини в родині.

         Мрія батьків почути дитячий сміх в своїй оселі обов’язково збувається. Спеціалісти служби у справах дітей супроводжують кожну родину від початку звернення, написання заяви до влаштування дитини та досягнення нею 18 років.

         В ході цього супроводу обов’язково перед батьками виникає питання: чи розголошувати перед дитиною правду про її походження? Якщо так, то в якому віці це краще робити? По-перше, усиновлювачам необхідно самим розібратись в цих питаннях, щоб в майбутньому допомогти зробити це дитині.

         Не важливо, пам’ятає дитина про те, що з’явилася на світ у тих батьків, які її виховують. Часто інформація про її походження до неї все рівно проникає. Чим пізніше дитина отримує цю інформацію, тим складніше вона буде сприйнята.

         Для нових батьків задача №1 – зібрати максимум даних про історію біологічної сім’ї, проаналізувати всі відомості для того, щоб зрозуміти, як розповісти дитині про її біологічну сім’ю так, щоб не травмувати психологічно і головне примирити з ситуацією, добитися щоб подібне не повторилося в її житті.

         У складному віці (13-15 років) необхідно говорити не про походження, а про відношення до біологічних батьків. Не рекомендовано говорити, що кровні батьки погані, треба наголошувати про їх невірні вчинки, про відсутність поряд близьких людей, які б не допустили життєвих помилок. Підліток має зрозуміти, що народився у нових батьків у їх люблячих серцях і з цією любов’ю він подолає будь-які труднощі та перешкоди.

         Радість, яка приходить з появою дитини в сім’ї, незрівняна з жодною іншою емоцією. Зростає дитина, а разом з нею формуються почуття спорідненості, відповідальності, безмежної взаємної любові.

         Спеціалісти служби у справах дітей щоденно готові до спілкування з майбутніми усиновлювачами, ми допоможемо віднайти сенс життя, здійснити мрію кожного, хто хоче допомогти дитині бути щасливою.

Tрохименко В.В. – служба у справах дітей