Дві пристрасті Бориса Мозолевського

04.02.2016

…І в незатишному сім світі
Тим на землі щасливий я,
Що в золотому верховітті
Зоря лишилася й моя.

Борис Мозолевський

Сьогодні, 4 лютого 2016 року виповнюється 80 років з дня народження видатного археолога Бориса Миколайовича Мозолевського.

Борис

Борис Миколайович прожив коротке життя, сповнене подорожей та відкриттів. Спалахнув, мов зірка, проте, пам’ять про нього не згасла. Вона живе у його археологічних знахідках, у його науково-публіцистичних виданнях, у його неперевершеній поезії.
Борис Мозолевський народився на Миколаївщині у сільській родині. Рано помер батько, тож мати самотужки виховувала сина. У зв’язку із скрутним матеріальним становищем, після закінчення семирічної школи Борис став одним із вихованців інтернату при Одеській спецшколі військово-повітряних сил, згодом вступив до військово-морського авіаційного училища. Після демобілізації – навчання на історико-філософському факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 1968 році видатний археолог починає працювати в Інституті археології.
Отримавши спеціальність історика і археолога, Борис Мозолевський не полишає писати вірші, а навпаки, саме працюючи на розкопках курганів, черпав натхнення і створював неперевершену поезію про життя давніх скіфів.

04s12 mozolevskiy
У житті Бориса Миколайовича було багато випробувань, проте, доля щедро винагородила його за терплячість, чистоту душі та щире серце. 21 червня 1971 року під час розкопок кургану Товста Могила поблизу міста Орджонікідзе Дніпропетровської області пустунка-доля «посміхнулася» вченому золотою пектораллю, враз зробивши його відомим на весь світ. І хоча у Товстій Могилі знайшли ще безліч золотих прикрас та  інших дорогоцінних предметів вжитку, проте, пектораль засліпила собою все інше.

Skifskaya-pektoral
Рано пішов з життя Борис Мозолевський, але він залишив по собі безліч відкриттів, наукових праць, поезій. Саме Борис Миколайович, як ніхто до та після нього, зумів поєднати в одне ціле дві пристрасті свого життя – поезію і археологію. Варто лиш взяти до рук книгу Бориса Миколайовича під назвою «Скіфський степ» аби у цьому переконатися!

Ольга Скороденко