Прояв безмежної любові до рідної землі

28.01.2016

І мертвим, і живим – уклін.
Не забувай свого коріння,
А головне: вставай з колін!
Вставай, не скигли про умови.
Свобода – мрія поколінь.
Не забувай своєї мови,
А головне: вставай з колін!
…І Україна вже ніколи
Не буде матір’ю раба
( В.Черепков “Вставай з колін”)

Plakat_KRUTY1

Найвищим проявом любові до своєї Вітчизни є готовність віддати своє життя за неї, за її незалежність, за її свободу.
Символом безмежної любові до свого народу та відданості Батьківщині по праву вважається битва під Крутами, яка відбулася 29 січня 1918 року на залізничній станції поблизу селища Крути за 130 кілометрів на північний-схід від Києва. Бій тривав близько 5-ти годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 400-ма національно-свідомими київськими студентами, що захищали підступи до Києва. Найстаршому з них було на той час 23 роки, а наймолодшому – 15. Не маючи ні військового досвіду, а ні військової підготовки, ці хлопчаки все ж взяли до рук зброю, не побоявшись чотиритисячної російсько-більшовицької орди.
Майже всі українські соколи полягли на полі бою, а 27 полонених, за наказом Муравйова, було розстріляно після бою. Варто зазначити, що жителям навколишніх сіл під загрозою смерті було заборонено хоронити тіла українських вояків. Тільки згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві. Свідки тих страшних подій стверджують, що під час страти один із вояків, учень сьомого класу гімназії Григорій Піпський, почав співати «Ще не вмерла Україна…», гімн підхопили інші… так і померли мученики з піснею на вустах, довівши усьому світові, що вони – козацького роду!
Можливо, цей бій і не мав великого історичного значення в історії людства, але він мав, має і матиме значення для волелюбного українського народу. Адже усьому світові 400 українських хлоп’ят, що стояли на смерть, перегородивши собою шлях до Києва, показали, що значить бути українцем і любити свою Батьківщину.
98 років пройшло з часу тих трагічних подій, і знову Україна в огні, і знову Вітчизна покликала на захист своєї цілісності цвіт нації – українських вояків. Низький уклін живим і вічна слава полеглим за рідну землю.
Слава Україні!

Ольга Скороденко