на головну

Культура

В Шевченківському районі розташовано 120 пам`ятників історії та культури.

На території району працюють заклади культури:

  •    Міський парк культури та відпочинку “Перемога”.
  •    Співоче поле ім. Марусі Чурай.
  •    Обласний український музично-драматичний театр ім. М.В.Гоголя.
  •    Обласний театр ляльок.
  •    Школа мистецтв “Мала академія мистецтв” ім. Р.О. Кириченко.
  •    Палац дитячої та юнацької творчості.
  •    Обласна державна філармонія.
  •    Музичні школи №1 та №3.
  •    Працюють шість бібліотек.
  •    Вісім музеїв:

Музей історії міліції .

Літературно-меморіальний музей І.П.Котляревського

36011, м. Полтава, Першотравневий проспект, 18.

Тел. +38 (05322) 7-41-60.

Музей класика новітньої української літератури відкрито у вересні 1952 року в першій кам`яній будівлі міста, яка за переказами належала відомому поету і драматургу В.Капністу. Просторі зали вишуканої будівлі містять більш ніж 7 тисяч експонатів, які розповідають про життєвий і творчий шлях славетного полтавця, автора безсмертної «Енеїди», п`єс «Наталка-Полтавка» і «Москаль-Чарівник». В музеї представлений рукописний архів поета, його особисті речі.Окремий зал присвячений історії створення і виходу в світ поеми «Енеїда». Серед унікальних експонатів — перше прижиттєве видання поеми 1798 року, здійснене коштом конотопського мецената М.Парпури.

Музей-садиба І.П.Котляревського

Садиба І.П.Котляревського є філіалом літературно-меморіального музею

36020, м. Полтава, Соборний майдан, 3.

Тел. +38 (05322) 7-20-73.

У самому серці Полтави, на Соборному майдані, впритул до Мазурівського узвозу пригорнулась садиба І.Котляревського. У 1969 році, проголошеному за рішенням ЮНЕСКО «роком Котляревського», з нагоди 200-річного ювілею поета відроджують садибу. Головним ескізним документом під час відновлювальних робіт стає малюнок Т.Шевченка, виконаний поетом у 1845 році. Відповідною постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1761 садиба класика занесена до державного реєстру нерухомих пам`яток України як пам`ятка історії національного значення.

До комплексу садиби входять: комора, повітка, колодязь-журавель, сама хата письменника — типове українське помешкання зі світлиці, кухні, опочивальні та вітальні. У кабінеті зберігся автентичний сволок, на якому кирилицею вирізьблено: «Создался дом сей во имя Отца и Сына и Святого Духа. Аминь. Року 1705 месяца Августа 1».

На території колишнього стародавнього міського цвинтаря, обабіч Кобеляцького чумацького шляху — нині парку ім. І.Котляревського — знаходиться могила поета 1838 року.

 Літературно-меморіальний музей В.Г.Короленка

36011, м. Полтава, вул. Короленка, 1.

Тел. +38 (05322) 7-22-00, 7-92-82.

E-mail: korolenko-museum@mail.ru.

У 1928 році родина видатного письменника-демократа В.Короленка спільно з науковцями краєзнавчого музею Полтави підготувала виставку «Життя і творчість Володимира Короленка». На основі останньої у 1940 році було створено музей, завідуючим якого стала донька письменника Софія Володимирівна.

Нині до музейного комплексу входять: меморіальна садиба письменника — пам`ятка історії кінця ХІХ—поч. ХХ століть, флігель, де міститься виставкова зала, та могила письменника і його дружини на території парку «Перемога». Музейна експозиція містить понад 10 тис. експонатів, серед яких особисті речі письменника та його родини, велика бібліотека, твори образотворчого мистецтва, рукописи циклу сибірських оповідань, «Історії мого сучасника» тощо.

У різні роки гостями затишного короленківського будинку були І. Тобілевич, П.Мирний, М.Коцюбинський, В.Катаєв, І.Козловський.

 Літературно-меморіальний музей П.Мирного

36002, м. Полтава, вул. Панаса Мирного, 56.

Тел. +38 (0532) 59-69-08.

Музей видатного українського письменника знаходиться в будинку, в якому протягом 1903—1920 років жив і працював Панас Рудченко, відомий під літературним псевдонімом Панас Мирний. Музейний комплекс садиби письменника, відкритий навесні 1940 року, складається з меморіального будинку 1860 року, окремо розташованої літературної частини 1985 року та господарського парку, загальною площею 1,5 га, де можна бачити вікові дуби та верби.

За кількістю особистих речей письменника — їх близько тисячі — музей П.Мирного один із найбагатших меморіальних музеїв України. Гостями будинку автора романів «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія», повісті «Лихі люди» були М.Лисенко, В.Короленко, М.Заньковецька, М.Коцюбинський, І.Карпенко-Карий, Леся Українка, О.Пчілка, В.Стефаник. Неподалік садиби-музею, в урочищі Зелений гай, знаходиться могила П.Мирного.

Художній музей (Галерея мистецтв)

36020, м. Полтава, вул. Європейська, 5.

Тел. +38 (0532) 56-35-40, 56-07-31.

 http://www.gallery.poltava.ua/,

e-mail: slgalery@e-mail.pl.ua.

Полтавський художній музей було відкрито 27 квітня 1919 року в колишньому особняку В.Болюбаша (1912 рік, арх. П.Альошин). Основу музейної збірки склала колекція відомого художника-передвижника, уродженця Полтави М.Ярошенка. До збірки увійшло понад 100 картин і етюдів художника, націоналізовані приватні збірки князів Кочубеїв, Рєпніних, графів Капністів.

З 1999 року Художній музей має нове приміщення (арх. Ю.Олійник), в якому експонується понад 9 тис. експонатів образотворчого мистецтва. Серед них роботи кращих західноєвропейських живописців Клари Петерс, Марчелло Баччіареллі, Франческо Гварді, російського і українського мистецтв — Г.Мясоєдова, І.Шишкіна, І.Рєпіна, М.Пимоненка, О.Сластіона. Загальна площа музею — 2048 кв.м. На першому поверху міститься зала дитячої творчості ім. Саші Путрі, на другому — сучасний прес-центр та виставкова зала, площею 550 кв.м.

Полтавський обласний краєзнавчий музей

36020, м. Полтава, вул Конституції, 2

Тел./Факс: (05322) 7-42-34

Директор: Фесик Катерина Борисівна

Головний зберігач: Парасочка Олександра Григорівна

Полтавський краєзнавчий музей – один з найстаріших і найвідоміших музейних закладів України. Під назвою Природничо-історичний музей Полтавського губернського земства він був заснований 1891 року Полтавським губернським земством завдяки ініціативі відомого ґрунтознавця, професора В. В. Докучаєва. Основою музейного зібрання стала колекція ґрунтів, зразків гірських порід та гербарій рослин, зібраних під час експедиції В. В. Докучаєва Полтавською губернією. Першим завідувачем призначено вченого-біолога М. О. Олеховського.

Первісно музей знаходився у флігелі на подвір’ї земського будинку, й лише після побудови нового приміщення земства (за проектом відомого українського архітектора В. В. Кричевського) був переміщений на третій поверх новозбудованого приміщення. Значному розвитку музею сприяла передача йому в 1906 році лубенською меценаткою К. М. Скаржинською величезної колекції, в 20 тисяч експонатів, свого приватного зібрання та наукової бібліотеки. Значно поповнив фонди П. П. Боровський, якому музей завдячує збіркою давньоєгипетських старожитностей, японською, китайською, індійською та іншими близькосхідними колекціями. 1915 року Полтавська єпархія подарувала музею кілька тисяч церковних старожитностей – власне усе зібрання Полтавського єпархіального давньосховища. 1920 року під експозицію було передано увесь будинок колишнього губернського земства. Значною мірою своїми зібраннями музей завдячує спеціально організованим експедиціям, які проводилися по території губернії в 1920–1930-ті роки. Трагедією як для самого музею, так і для його зібрань став підпал його фашистами у вересні 1943 року, коли у полум’ї пожежі загинула велика частина колекції. Частина її була врятована завдяки евакуації незначної кількості експонатів до Уфи та Тюмені в 1941 році, 20 000 експонатів було зібрано на попелищі музею науковцями Г. Сидоренко та М. Гавриленком, ряд колекцій було повернуто 1948 року з Німеччини.

Після пожежі музей відновив свою діяльність на основі збережених експонатів у приміщенні флігелю на подвір’ї земського будинку. Щодо спаленого фашистами будинку В. Г. Кричевського – враховуючи його історико-культурне значення для України, було прийнято рішення про відбудову споруди.

Повноцінну діяльність у відреставрованому будинку музей відновив лише 1964 року. На початку 1990-х років, у зв’язку зі сторічним ювілеєм закладу, було розпочато реставраційні роботи, які йдуть і донині.

Полтавський музей авіації і космонавтики

36011, м. Полтава, Першотравневий проспект, 16.

Тел: (05322) 7-25-82

Директор: Кальний Дмитро Павлович

Полтавський музей авіації та космонавтики офіційно відкритий у вересні 2001 року. З його експозицією ознайомилися понад 35 тисяч відвідувачів. Фондові колекції нині налічують 3 325 експонатів, архівні – понад 10 тисяч одиниць, є цікава негатека і книгозбірня, зібрання відеофільмів, дисків, що містять різноманітну інформацію за тематикою музею.

Музей авіації та космонавтики в Полтаві створювався довго. Історія його створення була багато у чому складною, драматичною. На початку 80-х років йшлося про відкриття музею Ю. В. Кондратюка. Цей музей мав доповнити групу вже існуючих меморіальних музеїв: І. П. Котляревського, П. Мирного, В. Г. Короленка, А. С. Макаренка. При Полтавському краєзнавчому музеї було сформовано робочу групу (науковці, художники-експозиціонери), яка розпочала розробку першого варіанту тематико-експозиційного плану.

Для музею Ю. В. Кондратюка необхідна була меморіальна споруда. Обговорювалося декілька пропозицій: будинок № 4 по вул. Стрітенській, де 1897 року народився майбутній вчений, або дім № 11 по цій самій вулиці, в якому певний час жив Саша Шаргей (Ю. Кондратюк). Але відселити людей, які мешкали в цих будинках, у нові квартири і звільнити декілька сусідніх споруд, щоб відновити вигляд, атмосферу садиби Гарманів кінця XIX – початку XX століття, коли тут проживали сім’ї Шаргеїв та Даценок, у ті роки було практично неможливо. Тому для експозиції вирішили виділити будинок – пам’ятку архітектури XIX століття, одну з перших кам’яних споруд у парковій зоні, поблизу від «музейного центру» міста по Першотравневому (колишньому Келінському) проспекту, № 16.

Це невелике за площею приміщення, за оцінкою фахівців, підходило для розміщення умовно меморіальних речей, що їх було придбано у родині Анатолія Володимировича Даценка – двоюрідного брата О. Г. Шаргея (Ю. В. Кондратюка): літератури, меблів, посуду, – а також зібраних співробітниками світлин, документів, інших предметів. Проте, проводячи підготовчу пошукову, науково-дослідницьку роботу, музейники відкрили для себе, що Полтавщина є батьківщиною не тільки одного з перших теоретиків космонавтики Ю. В. Кондратюка (О. Г. Шаргея), але з нею пов’язані імена цілої плеяди видатних і відомих (або іноді й маловідомих, і незаслужено забутих) діячів у галузі повітроплавання, авіації, ракетної та космічної науки і техніки.

Шевченківська районна у м. Полтаві рада.

stat24 -счетчик посещаемости сайта